- ухвалити
- —————————————————————————————ухвали́ти 1дієслово доконаного видуприйняти, затвердити—————————————————————————————ухвали́ти 2дієслово доконаного видурозхвалитирідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ухвалити — I див. ухвалювати I. II див. ухвалювати II … Український тлумачний словник
ухвалити — ухвалювати (винести колективне рішення), постановити, постановляти, вирішити, вирішувати, у[в]радити, у[в]раджувати … Словник синонімів української мови
прирадити — ухвалити, вирішити [IV] … Толковый украинский словарь
ухвалений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити I. || ухва/лено, безос. присудк. сл. II а, е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити II … Український тлумачний словник
положити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) у що. Помістити щось у що небудь. || на, у що, на чому. Помістити кого небудь десь у лежачому положенні. || на що, на чому. Помістити щось на чому небудь. || Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно… … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
ухвалення — я, с. Дія за знач. ухвалити 1) … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
затверджувати — затвердити (схвалювати щось, уважати остаточно вирішеним), ухвалювати, ухвалити … Словник синонімів української мови
ухвалювати — див. ухвалити … Словник синонімів української мови